Знання як головна валюта фармацевта: що мотивує молодь обирати професію сьогодні
Повномасштабна війна змінила життя мільйонів українців. Для когось вона стала випробуванням, для когось — точкою переосмислення власного майбутнього. Саме в цей період багато молодих людей визначалися не лише з місцем навчання, а й зі справою, якій хочуть присвятити життя.
Серед них — Вікторія Бріт, здобувачка вищої освіти 5 курсу освітньої програми «Фармація» Національного фармацевтичного університету. Сьогодні вона переконана: у сучасній фармації найціннішим ресурсом є знання, а професійний розвиток не має кінцевої точки.

Своє рішення вступати на фармацію Вікторія приймала в обставинах, які важко назвати звичайними для абітурієнта.
«Мабуть, остаточно я зрозуміла це під час повномасштабної війни. Адже першочергово я вагалася між економічною та фармацевтичною освітою. Саме війна змусила багатьох із нас по-новому подивитися на цінність людського життя, здоров’я та професій, які допомагають їх зберігати», — каже Вікторія
Для майбутньої студентки вибір професії став не просто рішенням щодо навчання, а усвідомленим вибором життєвого шляху.
Вікторія родом із тимчасово окупованої Херсонщини. Майже рік вона прожила в окупації, де й прийняла рішення про вступ до університету.
«Саме вдома я вирішила пов’язати своє майбутнє з фармацією, обрала університет, подавала документи та складала вступні іспити. Коли щодня живеш в умовах невизначеності, починаєш інакше дивитися на страхи та ризики», — ділиться вона
За словами дівчини, під час вибору університету визначальним фактором була якість освіти: «На той момент для мене набагато важливішим було отримати якісну освіту та будувати своє майбутнє, ніж шукати ідеально безпечні умови».
Сучасна фармація стрімко змінюється. Нові лікарські засоби, біотехнологічні розробки, персоналізовані підходи до лікування та розвиток клінічної фармації постійно підвищують вимоги до фахівців.
«Фармація належить до тих сфер, де неможливо покладатися лише на колись здобуті навички. Наука постійно розвивається, з’являються нові препарати, технології та підходи до лікування. Тому знання стають головним капіталом фармацевта», — розповідає студентка
Вона переконана, що професійна компетентність безпосередньо впливає не лише на якість фармацевтичної допомоги, а й на безпеку пацієнтів та довіру до професії загалом.
Разом із розвитком системи охорони здоров’я змінюється й роль самого фармацевта.
«На мою думку, сучасний фармацевт є важливою ланкою між медициною та пацієнтом. Це фахівець, який не лише володіє знаннями про лікарські засоби, а й допомагає людям правильно та безпечно їх використовувати», — наголошує Вікторія
Водночас професія потребує не тільки ґрунтовної теоретичної підготовки.
«Сучасний фармацевт — це консультант, науковець, комунікатор і, певною мірою, наставник для пацієнта. Тому наша професія потребує не лише глибоких знань, а й емпатії, відповідальності та високої культури спілкування», — додає вона
Навчання на фармацевтичній спеціальності вимагає значної самодисципліни та наполегливості. Вікторія не приховує, що ставить перед собою високі цілі.
«Я амбітна. Мої рідні та близькі називають мене кар'єристкою, і я не можу не погодитись. Зі мною все життя йде синдром ідеалістки. І я радію цій рисі, хоч іноді й вимагаю від себе забагато».
За роки навчання наполегливість дівчини неодноразово знаходила підтвердження у високих результатах. Вікторія є однією з лідерок академічного рейтингу університету, неодноразово отримувала підвищену стипендію, стала лауреаткою стипендії Президента України, а також здобувала призові місця на фахових конкурсах, олімпіадах та наукових змаганнях. Водночас сама студентка переконана, що всі ці досягнення є не метою, а наслідком системної роботи над собою та постійного прагнення до розвитку.
Саме прагнення до самовдосконалення допомагає їй не зупинятися на досягнутому: «Мене мотивує постійний розвиток, нові цілі та бажання ставати кращою версією себе. Я переконана, що успіх приходить до тих, хто готовий багато працювати і постійно вчитися».
Тим, хто лише стоїть перед вибором професії, Вікторія радить не боятися робити перший крок: «Хто йде — той пройде шлях».
І додає ще один принцип, який супроводжує її в житті: «Стукайте в усі двері — якісь обов’язково відчиняться».
Саме готовність навчатися, шукати можливості та постійно розширювати власні горизонти, на її думку, дозволяє досягати професійних цілей навіть у найскладніших обставинах.
А головне — пам’ятати, заради чого обирається професія.
«Для мене фармація — це перетворювати знання на здоров’я, а наукові відкриття — на реальну допомогу людям. Це професія, у якій кожна формула, кожне дослідження і кожне рішення мають людський вимір», — доповнює студентка.
Читайте також Чи можна «навчитися на практиці»? Правда про вищу фармацевтичну освіту, яку ігнорують