Документи, які повинен зберігати ліцензіат із роздрібної торгівлі лікарськими засобами впродовж усього терміну дії ліцензії
Питання належного ведення та зберігання документації для суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами, традиційно сприймається як другорядний адміністративний процес. Водночас практика державного контролю свідчить про інше: значна частина порушень, які встановлюються під час перевірок, пов’язана не лише з фактичним недотриманням вимог законодавства, а й з відсутністю документальних доказів їх виконання. Саме тому система документації є не лише елементом організації діяльності аптечного закладу, а й інструментом доведення відповідності ліцензійним вимогам.
Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року №929, встановлено вимоги щодо зберігання певних документів впродовж усього терміну дії ліцензії.
Водночас під час оцінки документального забезпечення державні інспектори керуються не лише Ліцензійними умовами, а й уніфікованими формами актів перевірок, галузевими стандартами та профільними наказами МОЗ.
Хоча Ліцензійні умови не містять окремого консолідованого переліку «документів довічного зберігання», аналіз їх положень дозволяє сформувати практичний перелік документації, яка повинна бути доступною протягом усього строку дії ліцензії.
Для аптечних мереж із великою кількістю місць провадження діяльності саме ці документи часто стають проблемною категорією під час перевірок через втрату історичних редакцій договорів.
Слід враховувати, що форма технічного паспорта на об’єкт нерухомого майна, який підлягає технічній інвентаризації, наведена у додатку 3 до «Порядку проведення технічної інвентаризації», затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 488. У пункті 11 Порядку визначено відомості, які мають міститися у технічному паспорті: інформація про замовника та виконавця; реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності; ідентифікатор об’єкта; адреса об’єкта; відомості щодо основних конструктивних елементів, узагальнена інформація про технічний стан, наявність інженерних систем, рік будівництва; графічні матеріали (схематичний план, плани поверхів); експлікація до графічних матеріалів.
До цієї групи належать:
Кадрова документація має підтверджувати відповідність персоналу вимогам ліцензійних умов у будь-який момент часу. Завірені належним чином копії доцільно зберігати за кожним місцем провадження діяльності.
Зокрема:
Наприклад, пунктом 2.12 розділу 2 Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів, затвердженого наказом МОЗ України від 15.05.2006 року №275 передбачено, що для створення оптимального температурного режиму повітря допускається використання кондиціонерів з періодичною заміною фільтрів згідно з доданою до них інструкцією із застосування. Таким чином, у ліцензіата за кожним місцем провадження діяльності доцільно зберігати інструкцію із застосування, що додається до кондиціонеру, договір про обслуговування (у разі залучення сторонніх організацій), акти виконаних робіт (із зазначенням періодичності заміни фільтрів).
Особливе значення мають документи на холодильне обладнання та на засоби моніторингу температури та вологості повітря.
Попри те, що чинні Ліцензійні умови прямо не містять вимоги щодо наявності повноцінної системи управління якістю, сучасна регуляторна практика та масштаб аптечних мереж об’єктивно формують потребу у таких документах:
Для великих аптечних мереж саме система якості стає основним доказом контрольованості процесів. Строк зберігання документів системи управління якістю визначається видом документа, вимогами профільного законодавства, правилами архівного зберігання та внутрішніми процедурами ліцензіата. Доцільно застосовувати ризик-орієнтований підхід та розділяти документи і записи.
Пунктом 165 ліцензійних умов встановлено, що ліцензіат, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, зберігає протягом не менше трьох років документи, що засвідчують купівлю, із зазначенням дати, назви, форми випуску, кількості, серії та терміну придатності одержаного лікарського засобу, виробника, інформації про постачальника та реквізитів його ліцензії).
Слід відмітити, що найбільш поширеними недоліками залишаються:
Особливо гостро проблема проявляється у великих аптечних мережах із декількома ліцензіатами та сотнями місць провадження діяльності.
Підхід до документації поступово змінюється: від формального накопичення паперів — до створення інтегрованої системи управління документами та записами. У сучасній практиці інспектор оцінює не лише наявність документа, а й його місце у системі управління процесами.
Документ перестає бути просто формальністю та стає елементом доказової бази функціонування системи якості.
Для ліцензіата з роздрібної торгівлі лікарськими засобами належне зберігання документації є не адміністративним обов’язком, а одним із ключових механізмів підтвердження відповідності ліцензійним умовам. Умови сучасного регуляторного середовища вимагають переходу від фрагментарного ведення документів до побудови контрольованої системи управління документацією та записами, яка дозволяє не лише проходити перевірки, а й забезпечувати стабільність діяльності аптечних закладів.
Читайте також Належна аптечна практика – основні вимоги для аптек.