Фармацевтичні консультації за окремим тарифом: позиція ДЕЦ і АФУ
Консультація фармацевта може стати окремою послугою, за яку платитиме держава, а не лише частиною відпуску лікарських засобів. Щоб запровадити такий механізм, потрібно визначити, яку саме допомогу надає фахівець, як оцінювати її якість і скільки вона має коштувати. Директор Державного експертного центру (ДЕЦ) Едем Адаманов пропонує почати з пілотного проєкту, який допоможе перевірити різні варіанти фінансування на практиці.
Про це він повідомив під час круглого столу в Харкові, присвяченого доступності медичних і фармацевтичних послуг у прифронтових громадах. Однією з тем дискусії стала можливість оплачувати роботу фармацевта окремо від вартості придбаного препарату.
Робота фармацевта не завершується передаванням лікарського засобу покупцеві. Важливою її частиною є консультування щодо правильного застосування препаратів і можливих ризиків, з якими може зіткнутися пацієнт. Однак для державного фінансування такої діяльності необхідно чітко визначити, за яку саме послугу та за яких умов здійснюватиметься оплата.
За підходом, який пропонує Едем Адаманов, спочатку потрібно описати зміст фармацевтичної послуги та встановити зрозумілі критерії її якості. Це дасть змогу визначити, що саме має зробити фахівець і який результат очікується від його роботи. Без таких критеріїв запровадити прозорий механізм оплати буде складно.
Не менш важливе питання — розрахунок тарифу. Він має враховувати професійну роботу фармацевта, а не залежати виключно від ціни лікарського засобу. Такий підхід дає змогу розглядати консультацію як самостійну складову фармацевтичної допомоги.
Майбутню модель фінансування необхідно узгодити з механізмами, які вже діють у системі охорони здоров’я. Зокрема, слід врахувати програму «Доступні ліки», щоб одна й та сама послуга не оплачувалася двічі з державних коштів. Отже, розроблення тарифу потребуватиме не лише економічних розрахунків, а й чіткого розмежування того, за що саме здійснюється оплата.
Одним із можливих кроків директор ДЕЦ назвав пілотний проєкт. Він дозволив би випробувати кілька моделей фінансування, порівняти їхню вартість і оцінити, як вони працюють у реальних умовах. Отримані результати могли б стати підґрунтям для подальших рішень щодо оплати фармацевтичних послуг.
Під час обговорення в Харкові окрему увагу приділили роботі аптек у громадах, де фармацевтична допомога надається в умовах постійних безпекових ризиків. Для таких закладів важливо, щоб запропоновані правила фінансування відповідали реальним умовам роботи: «Рішення мають бути не лише обґрунтованими на папері, а й реалістичними для тих, хто щодня працює в умовах безпекових ризиків», наголосив Едем Адаманов.
Питання окремої оплати консультацій стосується не лише визначення тарифу. Воно також передбачає узгодження вимог до якості послуги, механізму її фінансування та можливостей аптек виконувати ці вимоги. Пілотне випробування різних моделей могло б допомогти визначити, який підхід буде практичним для фармацевтів і фінансово обґрунтованим для держави.
На початку серпня поточного року ГО «Асоціація фармацевтів України» звернулася до НСЗУ із власними пропозиціями, щодо оплати фармацевтичних консультацій. Асоціація фармацевтів України (АФУ) запропонувала розглядати фармацевтичну консультацію як окрему професійну послугу з визначеним механізмом оплати. Ініціатива пов’язана з поетапним запровадженням в Україні обмеженої моделі фармацевтичного рецепта, яка має допомогти пацієнтам не переривати раніше призначене лікування за певних обставин.
Запропонований АФУ підхід передбачає, що робота фармацевта не обмежуватиметься відпуском лікарського засобу. У визначених випадках фахівець має опитати пацієнта, перевірити відомості про попереднє призначення, оцінити можливі ризики та задокументувати ухвалене рішення. Така діяльність потребує окремого нормативного визначення, зокрема встановлення змісту консультації, вимог до кваліфікації фахівця, порядку надання послуги та механізму її оплати.
Таким чином, АФУ пропонує врегулювати не лише можливість оформлення фармацевтичного рецепта, а й фінансову складову професійної роботи, необхідної для його обґрунтованого оформлення. Водночас конкретні параметри тарифу, джерело фінансування та порядок оплати мають бути визначені в межах подальшого нормативного врегулювання.
На першому етапі АФУ пропонує дозволити оформлення фармацевтичного рецепта для продовження терапії стабільного хронічного захворювання, якщо попереднє призначення лікаря підтверджується даними електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). Іншою підставою має бути виняткова ситуація, коли затримка з отриманням необхідного препарату створює ризик істотного погіршення стану пацієнта.
Йдеться про обмежений механізм забезпечення безперервності лікування, а не про передачу фармацевту повноважень лікаря. Фахівець діятиме лише в межах визначеної компетентності, а рішення має спиратися на підтверджену інформацію про попередню терапію та оцінку ризиків.
АФУ пропонує на початковому етапі відпускати лікарські засоби за фармацевтичним рецептом за повну вартість, без залучення програм державного відшкодування. Такий підхід дасть змогу розмежувати оформлення рецепта для продовження раніше призначеного лікування та ухвалення лікарем рішень щодо діагностики й участі пацієнта в програмах реімбурсації.
Також пропонується, щоб фармацевтичний рецепт оформлювали й виконували в одному аптечному закладі. Це має зменшити ризик повторного використання одного рішення для придбання препаратів у різних аптеках і забезпечити належне документування та персональну відповідальність залучених фахівців.
Запропонована АФУ модель поєднує два взаємопов’язані напрями: визначення обмежених повноважень фармацевта щодо продовження терапії та врегулювання оплати професійної консультації. Для її реалізації необхідно законодавчо визначити умови надання послуги, вимоги до фахівця, порядок фіксації рішення та механізм фінансування.
Читайте також: МОЗ винесло на обговорення проєкт постанови щодо діяльності та вартості послуг Укрфармагентства