Фармреформи 2025–2026: експертна оцінка та вимоги ГО «АФУ» на ТСК

10 червня відбулося чергове засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів, завищення вартості та неналежної якості лікарських засобів і медичних виробів. До участі у професійній дискусії була запрошена Громадська організація «Асоціація фармацевтів України».

Представники Асоціації чітко окреслили консолідовану позицію професійної спільноти щодо ключових питань порядку денного. Для ГО «АФУ» є принципово важливим, щоб доступність лікарських засобів оцінювалася не за фактом ухвалення нормативно-правових актів, а через їхній реальний вплив на пацієнта, аптечні заклади, конкурентне середовище, якість препаратів та стійкість системи їхнього обігу.

Реалізація Указу Президента № 82/2025: чи є докази системного зниження цін?

Першим питанням порядку денного ТСК став стан виконання Рішення РНБО «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців», введеного в дію Указом Президента України № 82/2025 від 12 лютого 2025 року.

Протягом 2025–2026 років у межах цього рішення було впроваджено масштабні регуляторні кроки:

• обмеження торговельних надбавок;
• тимчасова заборона маркетингових послуг;
• ліміти на реалізацію ліків одному покупцю;
• нові підходи до функціонування аптек у державних і комунальних закладах охорони здоров'я;
• позааптечний продаж безрецептурних ЛЗ на автозаправних станціях.

В Асоціації наголошують: попри задекларовану мету (зниження вартості та посилення конкуренції), на сьогодні відсутні достатні докази того, що ці кроки забезпечили саме системне зниження цін для населення.

«Доступність лікарських засобів не може вимірюватися виключно прайсом або кількістю нових точок продажу. Для пацієнта доступність — це наявність потрібного препарату, можливість отримати його безпечно, із належним фармацевтичним консультуванням, у місці, де гарантовано контроль якості, належні умови зберігання та персональна відповідальність за відпуск», — підкреслив представник ГО «АФУ» на засіданні ТСК.

Експерти Асоціації звернули увагу ТСК на наслідки дії Постанови КМУ № 1802. Цей документ обмежив асортимент ліків в аптеках при державних і комунальних ЛПЗ фактично трьома найдешевшими препаратами. Такий підхід створює ризики:

1. Звуження вибору для пацієнта.
2. Правової невизначеності для аптек.
3. Порушення принципу безперервності лікування (коли хворий не може придбати саме той препарат, який призначив лікар на основі клінічної ситуації).

Крім того, тривала заборона маркетингових послуг у 2025 році не призвела до доведеного зниження роздрібних цін, механізм створення аптек як підрозділів комунальних ЛПЗ фактично не запрацював, а граничні надбавки поставили під удар економічну стійкість аптек у сільській місцевості.

Асоціація звернулася до ТСК із проханням рекомендувати МОЗ України надати комплексну оцінку фактичних наслідків виконання рішення РНБО щодо реального коливання цін, асортименту та стійкості аптечної інфраструктури.

Контроль Ліцензійних умов: зміст проти формалізму

Другий блок питань стосувався контролю за дотриманням Ліцензійних умов (Постанова КМУ від 30.11.2016 № 929) в частині відображення приналежності до аптечної мережі, виконання кадрових вимог та недопущення фіктивного звітування.

ГО «АФУ» цілковито підтримує необхідність суворого нагляду, проте наполягає: контроль має бути змістовним, а не паперовим. Мова йде про реальну наявність кваліфікованого персоналу, фактичне виконання процедур вхідного контролю, дотримання температурного та санітарного режимів, а також внутрішніх стандартів якості.

Асоціація акцентувала увагу на двох критичних аспектах.

• Прозорість мереж: саме по собі введення дефініції «аптечна мережа» не робить ринок прозорим. Необхідна відкрита, систематизована інформація про їхню структуру, частку ринку, пов’язаність суб’єктів та вплив на конкуренцію.
• Кадровий дефіцит: галузь уже гостро відчуває брак фахівців у сільських, малих та прифронтових громадах. Державна політика контролю кадрових вимог має допомагати працевлаштуванню фахівців, водночас жорстко припиняючи спроби заміщення фармацевтичних функцій особами без профільної освіти.

Логіка контролю Ліцензійних умов має бути універсальною. Недопустимо, коли для класичних аптек діє жорсткий спеціальний режим, а для альтернативних форматів торгівлі тим самим товаром (ліками) запроваджуються спрощені правила.

Торгівля ліками на АЗС: комерційний канал замість точкової допомоги?

Найбільш резонансною темою стало обговорення роздрібної реалізації безрецептурних ЛЗ у приміщеннях АЗС відповідно до Постанов КМУ № 1803 (від 26.12.2025) та № 275 (щодо моделі дистанційного консультування та централізованої уповноваженої особи).

ГО «АФУ» не заперечує необхідність покращення доступу до ліків там, де аптек фізично немає. Проте наголошує: лікарський засіб — це не звичайний товар. Його безконтрольний відпуск несе серйозні загрози.

Асоціація чітко окреслила 5 головних ризиків цієї ініціативи.

«Постає логічне питання: якщо метою було забезпечення ліками віддалених та дефіцитних інфраструктурних зон, чому ця модель розгортається як масштабний комерційний канал, а не як точковий інструмент для територій із реальними обмеженнями?» — констатують в Асоціації.

Вимоги ГО «АФУ» до ТСК щодо регулювання АЗС

Асоціація закликає переглянути постанови № 1803 та № 275. У разі збереження такого формату необхідно:

1. Затвердити офіційний вичерпний перелік безрецептурних ЛЗ для АЗС;
2. Виключити з нього препарати, що впливають на швидкість реакції водіїв;
3. Забезпечити реальний, а не декларативний контроль якості та консультування;
4. Обмежити продаж ліків на АЗС виключно географічними локаціями поза межами населених пунктів або там, де повністю відсутня аптечна інфраструктура;
5. Провести оцінку впливу цього механізму на ринок та безпеку громадян.

Стійкість ланцюгів постачання та запобігання дефіциту критичних ЛЗ: європейський підхід

Останнім пунктом дискусії став захист внутрішнього ринку від дефіциту критичних препаратів в умовах воєнного стану та адаптація підходів Європейського Союзу.

ГО «АФУ» підтримує розширення програми «Доступні ліки» та вітчизняного виробника. Проте запропонований механізм особливого режиму реімбурсації (де протягом року перевага надається препаратам із найнижчою ціною за умови локалізації виробництва в Україні) потребує жорстких запобіжників.

Експерти Асоціації нагадують: в ЄС акцент робиться не лише на економії бюджету, а й на стійкості ланцюгів постачання, диверсифікації джерел та недопущенні залежності від одного виробника. Якщо закрити програму реімбурсації під одного гравця, виникає колосальний ризик зриву терапії у разі перебоїв із логістикою чи виробництвом.

Рекомендації ГО «АФУ» при реформуванні програми  реімбурсації:

• впровадити прозорий моніторинг наявності ЛЗ на ринку та швидке реагування на дефіцит;
• передбачити оперативний допуск альтернативних виробників до програми;
• уникати непропорційного адміністративного навантаження на аптечні заклади, адже саме аптека є фінальною ланкою між державним рішенням та пацієнтом.

Реформи мають бути доказовими

Підбиваючи підсумки засідання, ГО «Асоціація фармацевтів України» звернулася до Тимчасової слідчої комісії із закликом ініціювати спільну, комплексну оцінку урядових рішень 2025–2026 років із залученням МОЗ, Держлікслужби, НСЗУ, Мінекономіки та АМКУ.

«Ми не виступаємо проти реформ. Професійна спільнота виступає за те, щоб реформи були доказовими, пропорційними, професійними та безпечними для пацієнта. Доступність ліків не може досягатися ціною руйнування стандартів якості та послаблення фармацевтичного контролю», — підсумували в ГО «АФУ».

Читайте також ГО «Асоціація фармацевтів України» вимагає врахувати специфіку галузі у новому Положенні про БПР.