Профілактика починається не в лікарні: лікарка-епідеміологиня про роль фармацевтів у громадському здоров’ї

Система охорони здоров'я дедалі більше змінює свій фокус від лікування до профілактики. Якщо раніше основну увагу приділяли допомозі вже після розвитку захворювання, то сьогодні все більше фахівців говорять про необхідність попереджати хвороби ще до появи перших симптомів. Одну з ключових ролей у цьому процесі можуть відігравати саме фармацевти, адже для багатьох людей аптека стає першим місцем звернення по допомогу.

Про розвиток громадського здоров'я, профілактику неінфекційних захворювань та місце фармацевтів у сучасній системі охорони здоров'я розповіла лікарка-епідеміологиня, фахівчиня з громадського здоров'я Анжеліка Шевчук.

«Ми більше не можемо сприяти здоровʼю лише силами лікарів. Бо медичних кадрів, як і фінансування системи охорони здоровʼя, недостатньо для якісного охоплення всього населення. Наступна революція в охороні здоров'я — це профілактика. І аптеки вже стають її невід'ємною частиною».

Експертка пояснює, що більшість людей значно частіше відвідують аптеку, ніж кабінет сімейного лікаря. Тому фармацевт нерідко стає першим медичним фахівцем, до якого звертаються зі своїми скаргами або запитаннями щодо здоров'я.

«Людина може роками не приходити до сімейного лікаря, але регулярно заходить до аптеки — за ліками, вітамінами чи виміряти тиск. Там вона часто вперше розповідає про свої симптоми й очікує отримати професійну пораду».

На переконання Анжеліки Шевчук, саме тому сучасний фармацевт давно перестав бути лише спеціалістом із відпуску лікарських засобів.

«Пацієнт приходить до аптеки не тому, що бачить перед собою продавця. Він бачить людину в білому халаті й очікує професійної допомоги. У цей момент і проявляється справжня роль фармацевта».

Лікарка особливо відзначає позитивні зміни, які останніми роками відбуваються у фармацевтичній освіті та професії загалом. За її словами, впровадження клінічної фармації є важливим кроком для української системи охорони здоров'я.

«Мені дуже подобається, що клінічна фармація активно розвивається. Клінічний фармацевт стає не помічником лікаря, а окремим висококваліфікованим фахівцем, який поєднує знання про лікарські засоби з клінічною практикою. Це саме та ланка, яка допомагає лікарю приймати більш обґрунтовані рішення щодо медикаментозної терапії», — підкреслює Анжеліка Шевчук.

За словами експертки, європейський досвід уже довів ефективність такого підходу: «У багатьох країнах фармацевти виконують значно ширші функції. Вони не лише відпускають лікарські засоби, а й проводять скринінги, вимірюють артеріальний тиск, беруть участь у вакцинації та консультують щодо прийому й дозування лікарських засобів. Україна поступово також рухається цим шляхом».

Анжеліка Шевчук переконана, що саме розвиток аптечної практики дозволить суттєво зменшити навантаження на лікарів первинної ланки.

Окрему увагу лікарка приділяє поняттю громадського здоров'я, яке, на її думку, часто ототожнюють із системою охорони здоров'я.

«Більшість ресурсів системи охорони здоров'я витрачається вже тоді, коли людина захворіла. Натомість громадське здоров'я працює для того, щоб люди взагалі не потрапляли до лікарні. Його завдання — створити умови, за яких людина максимально довго залишатиметься здоровою». 

Тому дедалі більшого значення набувають державні програми профілактики та раннього виявлення захворювань. Як приклад фахівчиня наводить програму профілактичних скринінгів для людей віком від 40+ років, яка дозволяє своєчасно оцінити фактори ризику та попередити розвиток хронічних захворювань.

«Результати таких програм не можна побачити за місяць чи навіть за рік. Їхній ефект оцінюється через десятки років, коли змінюється поведінка населення та поступово знижується захворюваність», — наголошує вона.

На думку лікарки, профілактика є не лише ефективнішою, а й економічно вигіднішою.

«За світовими оцінками, кожен долар, вкладений у профілактику, дозволяє заощадити близько восьми доларів, які довелося б витратити на лікування. Тому інвестиції у профілактику є інвестиціями у здорове майбутнє країни». 

Значну частину своєї професійної діяльності Анжеліка Шевчук присвячує профілактиці неінфекційних захворювань, зокрема протидії поширенню тютюнових і нікотинових виробів серед дітей та молоді. Її робота поєднує дослідження поведінкових факторів ризику, просвітницьку діяльність у школах, комунікацію з різними групами населення та адвокацію змін у державній політиці.

Фахівчиня проводить заняття для школярів і підлітків, бере участь у професійних дискусіях та підготовці пропозицій щодо вдосконалення антитютюнового законодавства, а також співпрацює з медичними, освітніми, громадськими й державними інституціями. За її словами, ефективна профілактика потребує не окремих інформаційних кампаній, а комплексної та послідовної роботи — від дослідження причин ризикованої поведінки до створення середовища, у якому здоровий вибір стає доступнішим і зрозумілішим.

«Найважливіше — не залякати дітей, а пояснити, як куріння впливає на їхню фізичну форму, концентрацію, навчання та якість життя. Коли молоді люди розуміють наслідки для себе сьогодні, а не лише далекі ризики, це працює значно ефективніше», — ділиться вона.

Анжеліка Шевчук наголошує, що профілактичні заходи не повинні обмежуватися лекціями чи інформаційними матеріалами. Вони мають доповнюватися регуляторними рішеннями, належним контролем за дотриманням законодавства, доступом до професійної допомоги та участю різних фахівців, які щодня контактують із населенням.

«У громадському здоров’ї важливо не лише передати людині інформацію, а й створити умови, за яких вона зможе скористатися цією інформацією та зробити здоровіший вибір. Саме тому профілактика завжди потребує співпраці між різними професійними спільнотами».

До таких спільнот належать і фармацевти. Щоденний контакт із відвідувачами аптек дає їм можливість не лише консультувати щодо правильного застосування лікарських засобів, а й помічати фактори ризику, підтримувати прихильність до лікування, спростовувати небезпечні міфи та своєчасно рекомендувати звернення до лікаря.

Фахівчиня визнає, що результати профілактичної роботи не з'являються миттєво, однак саме довгостроковий ефект і є головною мотивацією.

«Часом здається, що результат дуже далекий. Але саме такі зміни згодом формують здоровіші покоління. Я хочу бачити ці результати у своєму житті, тому й займаюся громадським здоров'ям».

На переконання експертки, розвиток профілактики неможливий силами лише однієї професійної групи. Лікарі, фармацевти, медичні сестри, освітяни, фахівці з громадського здоров’я та представники громад мають діяти як партнери. У цій системі аптека може стати не просто місцем отримання лікарських засобів, а доступною точкою професійної консультації, раннього виявлення ризиків і відповідального скерування людини до подальшої медичної допомоги.

Саме так профілактика виходить за межі лікарні й стає частиною повсякденного життя людини.

Читайте також Клінічна фармація — професія на перетині медицини й фармації: погляд молодого фахівця.