Вчені створюють «нову хвилю» персоналізованих ліків: у чому особливість?

Сучасна система охорони здоров’я України поступово переходить до моделі персоналізованої медицини — підходу, за якого діагностика, профілактика та лікування захворювань ґрунтуються на індивідуальних особливостях кожного пацієнта. Йдеться не лише про врахування віку чи супутніх захворювань, а й про використання генетичних, молекулярних, біохімічних та інших даних, які дозволяють обирати найбільш ефективну та безпечну терапію.

Світова медицина дедалі активніше відходить від принципу «одне лікування для всіх». Наукові досягнення у галузях генетики, молекулярної біології, біоінформатики та штучного інтелекту відкривають нові можливості для прогнозування ризиків захворювань, ранньої діагностики та підбору терапії, максимально адаптованої до потреб конкретної людини.

Від універсального лікування до індивідуального підходу

В основі сучасної персоналізованої медицини лежить концепція «П5», яка передбачає п’ять ключових складових:

• прогностичність;
• прецизійність;
• персоналізацію;
• профілактику;
• прийнятті рішень пацієнтом щодо власного здоров’я.

Такий підхід дозволяє не лише лікувати хворобу, а й запобігати її розвитку, виявляти ризики на ранніх стадіях та підвищувати ефективність медичної допомоги.

Як персоналізована медицина змінює лікування

Ефективність персоналізованої медицини вже підтверджується результатами сучасних міжнародних досліджень. Так, у психіатричній практиці застосування фармакогенетичного підходу, коли вибір лікарських засобів здійснюється з урахуванням генетичних особливостей пацієнта, дозволило зменшити кількість побічних реакцій на 34,1 %, госпіталізацій — на 41,2 %, повторних госпіталізацій — на 40,5 %, а також майже вдвічі скоротити витрати на лікування. При цьому було відзначено покращення якості життя пацієнтів із великим депресивним розладом.

Особливо активно персоналізовані підходи сьогодні впроваджуються в онкології. Якщо раніше вибір лікування значною мірою залежав від локалізації пухлини та стадії захворювання, то нині дедалі більше значення мають результати молекулярно-генетичних досліджень. Саме вони дозволяють визначити, які лікарські засоби будуть найбільш ефективними для конкретного пацієнта. Подібні підходи активно розвиваються також у кардіології, ендокринології, неврології, ревматології, психіатрії, інфектології та інших галузях медицини.

У 2025 році Національна служба охорони здоров’я Великої Британії розпочала масштабне впровадження рідинної біопсії для пацієнтів із раком легень та молочної залози. Аналіз циркулюючої пухлинної ДНК дозволяє визначати молекулярні особливості пухлини за допомогою звичайного аналізу крові та підбирати таргетну терапію відповідно до генетичного профілю захворювання. Пілотні проєкти показали: пацієнти отримували результати в середньому на 16 днів швидше порівняно зі стандартною тканинною біопсією, що дозволяло раніше розпочати лікування та уникнути частини інвазивних процедур.

Генетичний код як ключ до ефективного лікування

Дійсно важливу роль у розвитку персоналізованої медицини відіграють фармакогенетика та фармакогеноміка. Фармакогенетика досліджує вплив окремих генетичних особливостей людини на ефективність та безпеку лікарських засобів, тоді як фармакогеноміка охоплює більш широкий спектр — аналіз усього геному для прогнозування індивідуальної відповіді на терапію. Завдяки цим підходам фахівці можуть більш точно передбачати реакцію організму на лікування, мінімізувати ризик побічних реакцій, підбирати оптимальні дози препаратів і забезпечувати максимально ефективну та безпечну фармакотерапію.

Український шлях до світових стандартів

В Україні вже здійснюються важливі кроки для впровадження персоналізованої медицини. Науковці працюють над створенням сучасних моделей її інтеграції у систему охорони здоров’я, розвитком цифрової інфраструктури, формуванням біобанків, удосконаленням генетичної діагностики та підготовкою фахівців нового покоління. Особлива увага приділяється міждисциплінарній взаємодії лікарів, фармацевтів, генетиків, біоінформатиків та науковців.

У 2025 році уряд затвердив Стратегію розвитку системи охорони здоров'я до 2030 року, яка передбачає розвиток цифрових технологій, інноваційних медичних підходів та інтеграцію сучасних інструментів діагностики й лікування. Це створює суттєве підґрунтя для подальшого розвитку персоналізованої медицини в Україні.

Для фармацевтичної галузі розвиток персоналізованої медицини відкриває нові перспективи. Роль фармацевта дедалі більше пов’язується з питаннями індивідуалізації фармакотерапії, оцінки лікарських взаємодій, фармакогенетичного консультування та забезпечення безпечного застосування лікарських засобів.

Згідно з результатами дослідження «Обізнаність фармацевтів у впровадженні фармакогеномічного консультування в Україні», 27 % респондентів вже мають базові знання, 48 % — частково знайомі з напрямом. Водночас понад 70 % опитаних виявили зацікавленість у спеціалізованому навчанні, що свідчить про значний потенціал розвитку персоналізованої медицини у фармацевтичній практиці. Серед основних бар’єрів впровадження фармакогеномічного консультування визначено відсутність нормативного регулювання, недостатній рівень знань із генетики та дефіцит клінічних навичок.

Майбутнє, де лікування підлаштовується під пацієнта

Персоналізована медицина вже сьогодні змінює підходи до лікування багатьох захворювань, а в найближчі роки може стати одним із ключових напрямів розвитку української системи охорони здоров’я. Її головна мета залишається незмінною — забезпечити кожному пацієнту саме те лікування, яке буде найбільш ефективним, безпечним і відповідатиме його індивідуальним потребам.

Читайте також Посилення ролі аптек у ранньому виявленні інфекцій у межах програми EpiC в Україні.