Всесвітній день боротьби з інсультом: кожна хвилина має значення

Щороку 29 жовтня відзначають Всесвітній день боротьби з інсультом: нагадують про фактори ризику, характерні симптоми захворювання та необхідність своєчасного звернення по медичну допомогу. Однак у професійному фармацевтичному середовищі дедалі більше уваги приділяють іншому питанню: наскільки участь фармацевта може вплинути на швидкість надання допомоги пацієнтам з інсультом і безпеку фармакотерапії?

У липні 2026 року в Journal of the American College of Clinical Pharmacy опубліковано міжнародно значущі для професії консенсусні рекомендації щодо інтеграції клінічних фармацевтів до мультидисциплінарних команд, які надають допомогу пацієнтам із гострим інсультом. Документ підтримали чотири американські професійні організації, а Американська академія неврології підтвердила його положення.

У центрі уваги опинилися дві клінічні ситуації: проведення тромболітичної терапії при ішемічному інсульті та нейтралізація антикоагулянтної дії лікарських засобів у разі геморагічного інсульту.

Участь фармацевта дозволяла скоротити час до тромболізису в середньому на 15 хвилин

Одним із найцікавіших результатів, наведених у консенсусному документі, став аналіз десяти обсерваційних досліджень щодо участі клінічних фармацевтів у лікуванні гострого ішемічного інсульту. Об'єднаний аналіз продемонстрував, що залучення клінічного фармацевта асоціювалося зі скороченням часу від надходження пацієнта до лікарні до початку тромболітичної терапії в середньому на 15,1 хвилини. Крім того, за участі фармацевтів підвищувалася ймовірність проведення тромболізису в межах 45 — 60 хвилин після госпіталізації.

Йдеться не лише про своєчасне забезпечення лікарськими засобами. У відповідних клінічних командах фармацевти беруть участь у перевірці медикаментозного анамнезу, оцінюванні протипоказань до тромболізису, розрахунку дозування, підготовці препарату до введення та контролі дотримання протоколів лікування. Такі функції мають особливе значення, враховуючи, що при гострому ішемічному інсульті терапевтичне вікно для застосування тромболітичних препаратів обмежене, а ефективність лікування залежить від швидкості відновлення кровотоку.

Коли антикоагулянт потребує антидоту: ще один напрям клінічної фармації

Не менш важливою є участь клінічних фармацевтів у лікуванні внутрішньомозкових крововиливів, пов'язаних із застосуванням антикоагулянтів.

Варфарин, дабігатран, апіксабан та ривароксабан застосовують для профілактики тромбоемболічних ускладнень за відповідними показаннями. Проте у випадку внутрішньомозкового крововиливу антикоагулянтна дія цих препаратів може ускладнювати клінічну ситуацію. Тому важливими стають швидке встановлення факту приймання антикоагулянту, уточнення останньої прийнятої дози та визначення можливості нейтралізації його дії.

Залежно від лікарського засобу та клінічної ситуації можуть застосовуватися специфічні засоби нейтралізації антикоагулянтної дії, зокрема ідаруцизумаб для дабігатрану, або концентрати протромбінового комплексу та інші засоби відповідно до клінічних протоколів.

У консенсусних рекомендаціях 2026 року підкреслюється, що клінічні фармацевти можуть сприяти скороченню часу до застосування відповідних препаратів завдяки участі у виборі терапії, перевірці дозування та організації її своєчасного проведення.  Це демонструє зміну підходів до клінічної фармації: професійна компетенція фармацевта використовується не лише для забезпечення наявності лікарських засобів, а й безпосередньо в процесі невідкладного лікування.

Аптека як місце виявлення пацієнтів із недостатньою профілактикою інсульту

Ще один перспективний напрям фармацевтичної практики пов'язаний із фібриляцією передсердь — порушенням серцевого ритму, яке суттєво підвищує ризик ішемічного інсульту. У 2024 році в журналі JAMA Network Open були опубліковані результати рандомізованого клінічного дослідження, проведеного у 27 громадських аптеках канадської провінції Альберта.

Фармацевти виявляли пацієнтів віком від 65 років із фібриляцією передсердь і додатковими факторами ризику інсульту, які не отримували належної антикоагулянтної терапії. Для виявлення раніше недіагностованих порушень ритму використовували також портативні пристрої для 30-секундної реєстрації електрокардіограми. Через три місяці належну антикоагулянтну терапію отримували 92,3% пацієнтів у групі раннього фармацевтичного втручання порівняно з 56,1% у контрольній групі.

Важливо, що в Канаді це дослідження проводили за участі фармацевтів із відповідними повноваженнями щодо призначення лікарських засобів. Тому його результати не можна безпосередньо переносити на повноваження фармацевтичних працівників в Україні. Водночас воно демонструє потенціал аптек у виявленні прогалин у профілактиці інсульту.

Коли звичайний запит в аптеці може приховувати інсульт

Окремої уваги заслуговують ситуації, з якими працівники аптек можуть стикатися під час щоденного консультування. Звернення пацієнта із проханням надати препарат від запаморочення, головного болю або раптового погіршення самопочуття не завжди є підставою для симптоматичного лікування. Якщо порушення координації, мовлення, зору, слабкість кінцівок або асиметрія обличчя виникли раптово, необхідно розглядати можливість інсульту та забезпечити негайний виклик екстреної медичної допомоги.

Особливо небезпечною може бути поширена практика самостійного приймання ацетилсаліцилової кислоти при підозрі на порушення мозкового кровообігу. До проведення нейровізуалізації неможливо встановити, пов'язаний інсульт із закупоркою судини чи з крововиливом. У разі геморагічного інсульту застосування ацетилсаліцилової кислоти може погіршити перебіг кровотечі.

Американська асоціація інсульту окремо застерігає від самостійного приймання ацетилсаліцилової кислоти під час підозрюваного інсульту.  У таких випадках професійне рішення фармацевта полягає не у виборі препарату для полегшення симптомів, а у своєчасному розпізнаванні стану, який потребує невідкладної медичної допомоги.

Від аптечного консультування до роботи в інсультній команді

Дослідження останніх років демонструють, що участь фармацевтів у профілактиці та лікуванні інсульту може охоплювати принципово різні напрями — від виявлення проблем із антикоагулянтною терапією на рівні громадської аптеки до забезпечення своєчасного застосування тромболітиків у лікарнях. Публікація консенсусних рекомендацій у 2026 році свідчить про зростання професійної уваги до ролі клінічних фармацевтів у невідкладній неврологічній допомозі.

Для України цей досвід порушує питання щодо подальшого розвитку клінічної фармації, зокрема можливостей залучення відповідно підготовлених фахівців до мультидисциплінарних команд, що працюють із пацієнтами з гострими порушеннями мозкового кровообігу.

Читайте також: Оцінка медичних технологій відкриває шлях до державного фінансування етелкальцетиду.