Яку оцінку отримає медична реформа?

МОЗ вирішило комплексно оцінити результати восьмирічної трансформації медичної галузі і, зокрема, визначити, що потрібно змінити для подальшого розвитку сімейної медицини. До роботи залучені Національна служба здоров’я України, Центр громадського здоров’я та Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика. Загальну координацію забезпечуватиме МОЗ.

Йдеться не лише про оцінювання того, як змінилася система після запровадження нової моделі фінансування. Дослідники мають з’ясувати, наскільки первинна допомога відповідає актуальним потребам населення, чи достатньо ресурсів мають медичні команди та які перешкоди заважають пацієнтам своєчасно отримувати необхідні послуги.

Від декларацій до реальної доступності медичної допомоги

Реформа первинної медичної допомоги стартувала у 2018 році. За цей час запровадили фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом», розширили використання електронних інструментів і надали громадянам можливість самостійно обирати сімейного лікаря, терапевта або педіатра.

За даними, представленими під час наради в МОЗ, сьогодні в електронній системі охорони здоров’я налічується понад 29,8 млн підписаних декларацій із лікарями первинної ланки.

Проте кількість декларацій сама по собі не дає повної картини ефективності системи. Важливо розуміти, чи може пацієнт фактично потрапити до лікаря, отримати необхідні профілактичні послуги, пройти обстеження та продовжити лікування без перерв.

Особливої актуальності ці питання набули в умовах війни, коли окремі громади стикаються з кадровим дефіцитом, руйнуванням медичної інфраструктури, переміщенням населення та нерівномірним доступом до медичних послуг.

Саме тому майбутнє дослідження охопить не тільки організаційні й фінансові результати реформи, а й реальний вплив первинної допомоги на здоров’я людей.

64 показники за шістьма напрямами: що саме оцінюватимуть

Методологічною основою дослідження стануть, зокрема, напрацювання Центру громадського здоров’я. На виконання доручення МОЗ фахівці установи узагальнили результати 58 досліджень, проведених упродовж 2018–2026 років.

На цій основі сформовано 64 показники, які охоплюють шість ключових напрямів функціонування первинної медичної допомоги. Серед них — фінансування, кадрове забезпечення, інфраструктура та стійкість медичних закладів, організація й управління, доступність послуг, а також повнота медичної допомоги та її результати для здоров’я пацієнтів.

Такий підхід має дозволити оцінити систему комплексно: від фінансової спроможності надавачів послуг до того, наскільки ефективно вони виконують профілактичну роботу та супроводжують пацієнтів із хронічними захворюваннями.

НСЗУ проаналізує гроші, договори та реальні витрати медзакладів

Фінансово-економічний блок дослідження забезпечуватиме Національна служба здоров’я України. Для аналізу використовуватимуть дані електронної системи охорони здоров’я, зокрема інформацію про декларації, договори з надавачами медичних послуг та здійснені оплати.

Окрему увагу приділять зіставленню обсягів фінансування з фактичними витратами медичних закладів у різних регіонах. Це допоможе визначити, наскільки чинна модель оплати відповідає реальним потребам надавачів послуг.

Також оцінюватимуть достатність капітаційної ставки — суми, яку заклад отримує за обслуговування одного пацієнта, — та ефективність застосування коригувальних коефіцієнтів. Результати цього аналізу можуть стати підґрунтям для подальшого перегляду фінансових механізмів первинної ланки.

Профілактика, «Доступні ліки» та психічне здоров’я — у фокусі ЦГЗ

Центр громадського здоров’я оцінюватиме, наскільки первинна медична допомога виконує функцію профілактики захворювань і забезпечує належний супровід пацієнтів.

Дослідження охопить показники вакцинації, проведення скринінгів, ведення людей із неінфекційними захворюваннями, реалізацію програми реімбурсації «Доступні ліки» та надання допомоги з питань психічного здоров’я на рівні первинної ланки.

Окремим предметом аналізу стануть власні витрати пацієнтів на медичну допомогу. Це дасть змогу оцінити, наскільки чинна система захищає людей від надмірного фінансового навантаження під час лікування.

Для фармацевтичного сектору важливим є включення до дослідження програми «Доступні ліки». Оцінювання її реалізації на рівні первинної допомоги дозволить розглянути місце реімбурсації в загальній системі лікування та забезпечення пацієнтів необхідними препаратами.

Кадри, якість послуг і взаємодія між рівнями медичної допомоги

Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика зосередиться на кадровому забезпеченні, якості медичних послуг та організації роботи первинної ланки.

Фахівці досліджуватимуть склад медичних команд, навантаження на працівників і потреби в їхній професійній підготовці. Також аналізуватимуть регіональні відмінності в доступності допомоги та взаємодію сімейних лікарів зі спеціалізованими медичними закладами.

В полі зору — чинна нормативна база, результати опитувань і порівняння української моделі з практиками інших країн. Університет також координуватиме підготовку підсумкового звіту та рекомендацій за результатами дослідження.

Які рішення можуть з’явитися за результатами оцінювання

МОЗ використовуватиме результати дослідження для визначення подальших пріоритетів розвитку первинної медичної допомоги. Насамперед ідеться про вдосконалення фінансування, посилення кадрового потенціалу та підвищення доступності послуг у громадах.

Окремим практичним результатом має стати визначення територій, які потребують адресної підтримки, а також можливостей для покращення маршруту пацієнта між первинною та спеціалізованою допомогою.

Важливо, що дослідження має відповісти не лише на питання, наскільки успішно була реалізована реформа, а й на те, які ресурси сьогодні необхідні медичним командам для повноцінного виконання своїх функцій.

Завершити роботу планують у першому кварталі 2027 року. Саме її результати мають стати основою для наступного етапу змін у первинній медичній допомозі з урахуванням демографічних, епідеміологічних та безпекових викликів, які переживає Україна.

Читайте також: Українці дедалі краще оцінюють медичні послуги, але не завжди підтримують реформу