Новий прецедент у держзакупівлях: як ДКД змінює ринок інноваційних ліків в Україні

Департамент охорони здоров’я КМДА та ДП «Медичні закупівлі України» (МЗУ) уклали першу в історії вітчизняної системи охорони здоров’я угоду про взаємодію в межах договорів керованого доступу (ДКД) за моделлю змішаного фінансування. Столиця стала першим регіоном, який долучився до цього механізму, що відкриває принципово нові можливості для українського фармацевтичного сектору, госпітального сегменту та забезпечення пацієнтів оригінальними інноваційними препаратами.

Економічна суть та юридичний базис ДКД

Договори керованого доступу — це специфічний міжнародний інструмент, який дозволяє державним замовникам виходити на прямі конфіденційні переговори з виробниками оригінальних лікарських засобів. Замість класичних редукціонів у системі Prozorro, де ціноутворення обмежене відкритими ринковими індикаторами, ДКД дозволяє отримати ексклюзивну знижку від фармкомпаній в обмін на гарантовані обсяги закупівель та конфіденційність фінальної вартості.

Юридичним підґрунтям для запуску змішаного фінансування ДКД став пакет нормативних актів, ухвалених у 2025 році: закони України від 4 червня 2025 р. № 4472-IX та від 18 червня 2025 р. № 4505-IX, а також постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2025 р. № 1704. Ця нормативна база дозволила акумулювати фінансові ресурси різних рівнів. Відтепер закупівля дороговартісних оригінальних молекул може фінансуватися синергетично: одночасно з державного бюджету, місцевих бюджетів та за рахунок власних коштів лікарень (за винятком коштів ПМГ від НСЗУ). МЗУ виступає єдиним консолідованим закупівельником, який об'єднує потреби всіх замовників та веде переговори з позиції великого покупця.

Централізація потреби дозволяє МЗУ нівелювати розпорошеність дрібних регіональних тендерів, пропонуючи виробнику масштабний прогнозований збут в обмін на суттєве зниження ціни. Конфіденційність ціни у ДКД захищає глобальну цінову політику виробника, завдяки чому країна отримує інноваційні ліки за цінами, суттєво нижчими за ринкові.

Кейс ВПЛ: розширення програми імунопрофілактики в Києві

Практичним втіленням підписаної угоди стало фінансування закупівель сучасної 9-валентної вакцини проти вірусу папіломи людини (ВПЛ). Раніше Київ купував цей препарат самостійно через Prozorro за стандартними комерційними цінами, що суттєво обмежувало обсяг охоплення населення через високу вартість курсу.

Завдяки виходу на прямі переговори через ДКД та отриманню конфіденційної знижки, бюджетна ефективність закупівлі зросла в рази. Отримана економія дозволила КМДА масштабувати міську програму без залучення додаткових дотацій. Якщо раніше Програма покривала виключно дівчаток 12–13 років за кошти держави або дівчаток 12–14 років за кошти міста за ринковою ціною, то завдяки дисконту в програму безкоштовної вакцинації в Києві включено як дівчаток, так і хлопчиків віком 12–14 років.

Постачання перших партій інноваційної вакцини, законтрактованої за новою схемою, очікується наприкінці 2026 року. Для безкоштовного отримання препарату пацієнтами муніципалітет встановив чіткий критерій: наявність активної декларації з сімейним лікарем у комунальному КНП первинної ланки, укладеної щонайменше за три місяці до моменту щеплення.

Медико-технологічний контекст препарату

З точки зору клінічної фармації, перехід на 9-валентну вакцину є суттєвим кроком уперед порівняно з бі- та квадривалентними аналогами. Препарат забезпечує захист від дев'яти найбільш поширених штамів ВПЛ, зокрема високоонкогенних типів 16 та 18, які виступають головними тригерами розвитку раку шийки матки (РШМ), а також п'яти додаткових онкогенних штамів, які раніше не перекривалися вакцинами минулих поколінь.

Доказова база клінічних випробувань свідчить, що застосування 9-валентної форми на 97% знижує ризик розвитку тяжких передракових станів органів малого таза (шийки матки, піхви, вульви). Крім того, залучення хлопчиків до вакцинації дозволяє сформувати стійкий колективний імунітет, знизити циркуляцію вірусу в популяції та захистити невакциновані верстви населення.

Перспективи для фармацевтичного ринку та регіонів

Прецедент Києва демонструє готовність регіональних бюджетів виступати повноцінними фінансовими партнерами держави у забезпеченні доступу до оригінального інноваційного фармритейлу. Для фарміндустрії це чіткий сигнал: держава створює прозорі та цивілізовані B2B-інструменти для довгострокового партнерства, долаючи дефіцит бюджетного фінансування за рахунок оптимізації закупівельних процесів.

З метою масштабування цього досвіду МЗУ вже розробило практичний посібник для регіональних Департаментів охорони здоров’я та керівників ЗОЗ. Це дозволить іншим областям оперативно впроваджувати змішане фінансування, оптимізувати власні бюджети та виводити рівень медикаментозного забезпечення населення на рівень розвинених європейських країн.

Читайте також Інновації на генеричному ринку: чи може Україна дозволити собі сучасні терапії?